ПІДХІД ДО ПОДОЛАННЯ БАР’ЄРІВ ДЛЯ УЧАСТІ ЖІНОК В ЕКОНОМІЧНОМУ ВІДНОВЛЕННІ КРАЇНИ

Бар’єри для участі жінок в економічних процесах можуть бути як з боку пропозиції робочої сили, так і з боку попиту. Бар’єри пропозиції включають відсутність технічних (хард) та соціально-емоційних (софт) навичок, обмеження часу через зростаючі обов’язки по дому та догляду за дітьми, обмежена мобільність та інші.

Тоді як з боку попиту на робочу силу можуть бути бар’єри, пов’язані з невідповідністю навичок та освіти, необхідних для наявних робочих місць; гендерних розривів та дискримінації при наймі на роботу; відсутності пільг, які забезпечують догляд за дітьми та інші. Окрім того, можуть впливати фактори, пов’язані з соціальними, культурними та релігійними нормами та звичаями, що часто підсилюють дію вищезазначених бар’єрів і серйозно обмежують здатність жінок увійти чи повернутися на ринок праці.

Більше того, жінкам, яким вдається подолати деякі бар’єри та працевлаштуватися, важко реалізувати свій потенціал через різницю в оплаті праці, недостатнє представництво в керівництві та розподіл професій за статтю.

Тому системний підхід до подолання бар’єрів для участі жінок в економічному відновленні країни має включати:

• забезпечення доступних якісних послуг з догляду за дітьми для вивільнення часу жінки на пошук роботи та безпосередньо роботу;
• забезпечення поширення доступної інформації про робочі місця в секторах, де попит на людський ресурс є високим;
• реалізація психологічної та технічної підтримки для подолання професійної сегрегації та підготовки жінок до майбутньої роботи;
• навчання соціально-емоційним навичкам (софт-скілам), таким як самопрезентація, вирішення критичних проблем, навички проведення ділових переговорів та інше;
• навчання фінансовій грамотності для забезпечення фінансової самодостатності жінок;
• створення профорієнтаційних програм ефективного переходу «від студента до роботи»;
• створення ком’юніті жінок-лідерок для реалізації освітніх програм та менторської підтримки;
• створення інституту наставництва, особливо для вирішення проблеми професійної сегрегації та усунення гендерних розривів у просуванні по службі;
• сприяння зменшення гендерного розриву в оплаті праці в реальному секторі економіки;
• боротьба з соціальними стереотипами щодо «жіночих» та «чоловічих» професій;
• забезпечення квот для представництва жінок у керівництві державними та муніципальними інституціями.